МедіаВарта

Це та, в якій ідеться про чудодійні таблетки від печії.

Так от, коли глава сім’ї перед виходом з дому, шукачи щось по кишенях піджака, звертається до своєї дружини, чи не забув він прихопити щось обов’язкове, без чого ніяк не обійдеться протягом дня, то складається враження про не зовсім тверезий стан чоловіка. Перед усе на це вказують його інтонація та дикція.

На “сонечко, чи не здається тобі, що я щось забув” сказане так, як в рекламі, більш підходящої реакцією турботливої дружини видаються не люб’язно запропоновані нею таблетки від печії, а котрийсь з антипохмільних засобів – теж від печії, тільки іншої.

Та й взагалі мужчина, незважаючи на свій загалом інтелігентний вигляд, здається якимсь пригальмованим. І ніби з туманом в очах… Теж характерна ознака певного стану. Ну точно вчора прийняв зайвого на груди і за ніч ще до кінця не протверезішав.

Ще одне питання, яке викликає рекламний ролик: яким чином дідусю вдалося так добре зберегтися, що він виглядає всього на декілька років старшим за ту, яка видає всім різні за своїм присмаком, але однакові за дією засоби від печії. Адже за сюжетом ролика, вона доводиться дідусю або донькою, або ж невісткою.

Невже оті самі таблетки цьому сприяли? Тоді вони не лише від печії, а ще й мають омолоджуваний ефект. Проте не всі, а тільки той їхній різновид, який споживає дідусь…

Новини Реклама, таблетки від печії

Спеціальний випуск “Шустер-live” від 9 травня, повторений ввечері 11-го та вранці 12 травня, був присвячений обговоренню російської українофобської стрічки “Матч“.

Слід зазначити, прем’єра фільму, перенасиченого міфами та ідеологічними кліше радянського агітпропу, а також характерним для сучасного російського кінематографу зверхньо-зневажливим ставленням до українців, сталася дуже вчасно – за півтора місяці до старту фінальної частини ЄВРО-2012 в Україні та Польщі, що виглядає черговою зухвалою “братською” насмішкою.

Отже, місце проведення поєдинку – Перший (анти-)Національний. Суддя – Шустер.

В складі збірної російських та єврейських шовіністів: представники знімальної групи “Матчу”; народний артист України Остап Ступка; депутати ВР: Вадим Колесніченко й Леонід Грач; олігарх і власник ФК “Арсенал” Вадим Рабінович.

За команду українських патріотів виступали: Андрій Іллєнко, Тарас Чорновіл, Андрій Парубій.

Чисельний склад був нерівний, а “суддя” явно підсужував збірній своїми обвинувачувальними ремарками і закидами в бік захисників України, але наших це не зламало. Вони гідно протистояли українофобам, даючи їм належну відсіч.

Що й казати, ой як подобається “русо -фашисто” та “-сіоністо” вбачати в українцях гітлерівських колаборантів, кровожерливих юдофобів, моральних потвор, розумово-неповноцінних мерзотників та інших покидьків, якими вони й показані в російському “Матчі”.

Таких вже не виправиш. Інша річ – навіщо затятим україноненависникам надавати національний державний ефір? Чи не забагато честі?  Що ж, і на це є відповідь: це для того, щоби зробити українцям якомога болючіше, аби чим дужче їх вдарити, зневажити, принизити, вчергове наочно продемонструвавши, хто в Україні справжній господар, вказати в такий спосіб титульній нації на другорядну роль у власній же країні.

Склади команд були чисельно нерівними, а рефері явно ангажованим. До речі, не факт, що за таких обставин кияни могли б виграти всі матчі, зіграні з німецькими солдатами. Та незважаючи на це, поразки українських патріотів, на яку розраховували організатори телевізійного матчу, не сталося. А значить це перемога. Всупереч і наперекір всьому. Як і тоді в окупованому Києві, влітку 1942-го.

Новини "матч смерті", "Матч", "Шустер-live", Андрій Іллєнко, Андрій Парубій, Вадим Рабинович, Перший Національний, Савік Шустер, Тарас Чорновіл