Archive

Archive for Лютий, 2012

Ведучі українського ТБ: «Тамерлан вітчизняного ефіру», «шустрый малый», «містер Рафінад» та інші

лютого 4, 2012

«…И последним шел Тамерлан»

Глядачі зі стажем можуть пам’ятати рекламу на історичну тематику одного з банків, що йшла на центральному російському каналі, який тоді ще транслювався на Україну в ефірі, поза кабельною мережею. Цей ролик, якщо не помиляюся, озвучував сам Інокентій Смоктуновський, Царство йому Небесне: «И последним шел Тамерлан… И поднимал он камни, и говорил он с ними».

Так оце про нашого Святослава Цеголка та його студійних гостей. Аналогії зі згаданим середньо-азійським воїном-полкводцем підсилюються і деякими зовнішніми рисами  українського журналіста. До речі, одне з імен великого узбецького завойовника зі «штаб-квартирою» у Самарканді, в перекладі на українську звучить як «залізний».

При цьому звертає на себе увагу, як ведучий слухає запрошених. Він  уважно і зосереджено вивчає їх, як досвідчений психіатр своїх пацієнтів на предмет адекватності. Іноді погляд Цеголка ніби промовляє співбесіднику: «А ви взагалі-то, нормальний?.. Впевнені?».

«Хай живе Білорусь!»

Сергій Дорофєєв – попри всю свою “мачоподібність” настільки слащавий, що аж приторний. Його появу в ефірі можна пов’язати з поточною модою на журналістів-легіонерів, якій нарешті, одним з останніх, піддався і 5 канал. Тільки на відміну від інших телемовників, які залучають російських ведучих, котрі в себе на батьківщині ніколи не були помічені в недостатній лояльності до влади, “Перший український інформаційний” запросив білоруського опозиційного журналіста.

Відтепер українські глядачі мають можливість спостерігати, як той у своїх посиденьках з гостями студії зі світу політики й мистецтва відкриває для себе сучасну Україну, шукаючи відповіді на запитання, що в ній добре, а що погане.

Цікаво, а як би на місці білоруса виглядав український журналіст? Невже гірше за легіонера? В будь-якому разі – «хай живе Білорусь!».

«Містер Рафінад»

Але, безумовно, найбільшим «рафінадом» українського ТБ є ведучий «Событий недели» на ТРК «Україна» Андрій Данилевич. Від перебору «солодкого» у вигляді та манерах починає нудити вже з перших хвилин появи достойника на екрані.

Спостереження за ведучим мимоволі спонукають до крамольної думки про неповну його відповідність щонайменше чоловічому стилю в одязі. От якби йому пеньюарчик або комбінашку чи щось інше з цього ж репертуару. Іноді здається, що краще вже бути відвертою травесті-дівою Монро, ніж таким «Містером Рафінадом».

«Гаваріт і паказиваєт» Андрій Макаренко

Андрій Макаренко в російськомовних новинах на 5-ому, відверто змагається з «інтерівськими» ведучими (вечірнього випуску новин) в ма-асковскам а-акценте. Ну, на Інтері, мабуть всіх тов. Шувалов «дресирує», а на П’ятому хто? Для чого це підкреслено акцентоване акання і очевидні, притаманні російським ведучим інтонації, в ефірі українського каналу? А простіше не можна? До слова, в жодного з його колег, які теж ведуть російськомовні випуски, таких чужинських для жителів України мовно-інтонаційних вихилясів немає. Тож навіщо і для кого Макаренку так вибрикуватися?

«Шустрий малий»

Автор блога – Савіку Шустеру:

«Наш Савик самый шустрый малый,
Когда не в шутку занемог,
Над Магой насмехаться стал он
И хуже выдумать не смог
».

Євгенію Кисельову: «Домой, домой, пора домой»

Іншому легіонеру українського телебачення – Євгенію Кисельову – все, що я хотів сказати, замість мене давно проспівав співвітчизник ведучого «Великої політики» на «Інтері», лідер чи не найматюкливішого російського рок-гурту «Сектор Газа», Юрій «ХОЙ» /Клінскіх/, святла йому пам’ять:

“…Мальчики опять надеются, что бой – последний бой,
Ждут они когда приказ придёт – домой, домой,

Голуби своркуют радостно,
И запахнет воздух сладостно.
Домой, домой, пора домой!

Утром солнце вспыхнет весело над той, горой,
Наконец мы снова встретимся с семьёй, с братвой!

Солнышко пригреет лучиком,
Ивушка помашет прутиком,
Домой, домой, пора домой!

Домой, Євген, пора домой!

І на останок, ще одна коротенька епіграма авторського виробництва. В принципі, можна було б і не читати, але якщо вже дійшли до цього місця, то… тримайте:

«Круть-верть, трошки пердь,
Може «вщент», а  може «вщерть».
Тра-та-та, чу-чу-чу,
Все це – Ігор Татарчук
».

Про Павла Кужеєва та Романа Чайку йшлося в цьому фото-дописі. Про ведучих-жінок читай тут.

Новини , , , , , , , , ,