Home > Новини > “Дикі танці”-ІІ: головред “Ера-fм” хоче лікувати від критики седативними ліками

“Дикі танці”-ІІ: головред “Ера-fм” хоче лікувати від критики седативними ліками

березня 13, 2013

Після того як на критичний допис отримав відповідь від головного редактора радіо “Ера-фм” Віталія Дикого, який назвав мене хворим і пообіцяв допомогти з лікарем, вирішив все ж таки уточнити, яку саме хворобу головред має на увазі, від якої хоче лікувати тих, хто критикує його особисто та очолюване ним радіо. Надіслав запит за тією ж адресою. Віталій Дикий не забарився: і діагноз встановив, і ліки прописав:

“Дорогий друже, не потрібно особисту інформацію екстраполювати на усіх. Я наголошую на допомозі саме Вам. Адже агресія та неврастенія це погані симптоми. Я керуюся тільки добрими намірами. І ще– Вам повинна бути приємна моя увага адже Ви цього давно прагнули. Почніть з седативних ліків. Реакція на РАдіоера теж повинна бути помірною, а не вибуховою. Однобокість мислення та неадекватність у сприйнятті іншої ( пак протилежної )думки  свідчить про обмеженість світогляду та проблеми у вихованні. А загострене почуття необхідності висловлення власної думки — телефонування на кожну програму протягом дня — показник  відсутності друзів та знайомих які очевидно Вас в реальнольму житті  не сприймають . Вибачте, не маю наміру Вас образити — але ознайомившись з Вашою творчістю в неті , склалося враження що Ви людина слизька та конфліктна. Раджу перейнятися цією проблемою …. Також благаю не ображайте моїх колег– вони справжні професіонали . Проте Вам , напевне,  незрозуміле значення цього  поняття.
Без поваги до Вас дикий Віталій”.

А от моє алаверди:

“Ви радили мені звернутися до лікаря і казали, що знаєте хорошого, чи як ви написали, гарного фахівця. То чи не себе ви мали на увазі? Адже будучи, як ви мабуть про себе думаєте, професійним журналістом, встановили мені медичний діагноз та ще й прописали ліки. Чи не перебрали ви у компетенції? Чи не залізли в чужу парафію?

В чому агресія і неврастенія? Чи, по-вашому, будь-яка критика як вас персонально, очолюваного вами радіо “Ера” ну і, звісно ж, Віктора Федорича Януковича, якому ви ревно служете в ефірі - то є агресія і неврастенія? Чи не помиляєтеся ви тут, як “професіонал” журналістської справи? Чи ви думаєте, що місія всіх слухачів вилизувати Януковича та інших регіоналів, як це робите ви в ефірі? Зокрема, з Іриною Бережною. Якщо ви думаєте, що саме таким повинен бути журналіст, то в мене виникають серйозні сумніви щодо вашої адекватності і не лише як журналіста. Хоча я – не лікар і на відміну від вас ніяких ліків прописувати вам не збираюсь. Тим більше, коли не існує таких, які б були здатні лікувати совість та мораль.

Ви помітили проблеми у моєму вихованні? Що ж, передам це батькам. Але принагідно хочу вказати і на вашу зверхню і зухвалу манеру спілкування з простими смертними слухачами, тим більше такими, що не мають симпатії до обожнюваного вами двічі несудимого президента. Свою неприязнь і зневагу до таких додзвонювачів ви регулярно демонструєте в авторських ефірах. Ви цього не відчуваєте? А з боку це добре помітно.

Скажіть, будь ласка, а що означає ваше зауваження до мене з приводу  “телефонування на кожну програму протягом дня”? Побійтеся Бога! В мене таких грошей немає і близько, аби я телефонував на кожну програму кожного дня! Ви мабуть справді мене з кимсь плутаєте! Підніміть архіви вашого радіо. Я завжди представляюся. І порахуйте, скільки разів на тиждень, а то й місяць звучить “Олексій Мазур, Дніпропетровськ”. Не «гоніть» вже  настільки безбожно.

Щодо кількості друзів. Ну, в мене їх два, ще з четвертого класу середньої школи. Більше не нажив. і зовсім не страждаю з того. Але яким чином це вас торкається? Ви думаєте, що я дзвоню, аби компенсувати брак спілкування? То скажіть це краще додзвонювачу з Чернівців, який вітається “слава Україні, слава Білорусі, слава Росії”, тому харків’янину, який постійно, в якості рецепту на всі випадки, пропонує замінити українських політиків, держслужбовців, депутатів на шведських.

А ще порахуйте кількість додзвонів в ефір та тривалість монологів київського Міхаіла. Я значно поступаюся йому. Він куди багатший за мене, куди частіше телефонує і довше мовить. У мене бюджет на місяць на мобілці – не більше 30 гривень. А спілкуюся я не лише з радіо “Ера”.

Я людина конфліктна, як ви пишете, але не слизька. Навпаки, пряма, відверта і відкрита, на відміну від вас. Я завжди називаю речі своїми іменами. А ви? Невже так само? Навпаки, ви як “журналіст” і “громадянин” демонструєте чудеса хамелеонства, підлабузництва, угодництва. Ви вчора такий, сьогодні – сякий, а завтра взагалі чортзна який. Такий, щоби це було з найбільшою особистою вигодою. Якщо буде потрібно, прогнетеся під кого завгодно, станете у любу позу, щойно цього від вас забажають. Ваші ефіри на радіо Ера – наочне тому підтвердження. Спочатку, коли потрібно, ви за Ющенка, потім, за велінням часу, обставин і кон’юнктури - за Бандюковича.

Щодо ваших колег, то вони такі ж «професіонали», як і ви.

Без шани ні до вас, ні до ваших колег”.

Чи будуть “Дикі танці”-ІІІ покаже час.

А покищо можна підбити підсумки, можливо проміжні.

Отже, у відповідь на критику, яка безпосередньо стосується ефіру радіо “Ера”, тобто за оціночні судження відносно стилю, манери і змісту публічної роботи журналістів, яка кожен день на слуху, головний редактор радіо “Ера”…

- назвав мене хворим;

- встановив мені медичний діагноз;

- прописав седативні ліки;

- схарактеризував мене слизькою людиною;

- констатував обмеженість мого світогляду і проблеми у вихованні;

- встановив причину мого інтересу до радіо “Ера” – за Диким вона полягає у відсутності в мене друзів та знайомих, які мене в реальному житті не сприймають, а звідси й тяга до висловлення в ефірі власної думки. Ось чому, за логікою Дикого, слухачі телефонують на радіо, а надто – з якимись претензіями, тим більше на адресу чинної влади. Виходить, що такі, за Диким, апріорі не можуть бути нормальними і обходитись без седативних засобів.

І при цьому головний редактор не дав жодної відповіді по суті конкретних висунутих претензій щодо відсутності серед тем “Вокс популі” меседжів опозиції , а також підігравання владі ведучими радіо “Ера” під час інтерактивного спілкування зі слухачами, на підтвердження чого був наведений приклад.

Прописуючи мені седативні ліки, Дикий спочатку говорить, як це було в ефірі, що я мало слухаю його “Еру” і не знаю яка вона демократична, а потім пише, що я дзвоню на кожну передачу протягом дня. Де ж логіка? Якщо я дзвоню на кожну передачу, то значить я її слухаю. І ця людина радить мені якісь ліки?

Дикий пише, що я “хворий”, потім вже звертається “дорогий друже”, а закінчує “без поваги до Вас“. А це що за симптоми?

Мені починає це подобатись. Що ж, чекаю на наступний лист від головного редактора “Ери”. У своїх відповідях він такий, сказати б, кумедний… Щойно надійде чергова порція “диких приколів”, неодмінно поділюся з читачами.

Новини , , ,

  1. No comments yet.
  1. No trackbacks yet.